Ми — голос з полів

Ми — студенти філософії Могилянки. Наш університет любить називати себе вільним — і багато в чому ним є. Але кожен, хто пробував сказати вголос щось «не те», знає: свобода має межі, і межі ці ніде не записані. Вони проходять по обличчях слухачів.

Офіційним виданням потрібні тексти, за які нікому не буде соромно. Нам потрібні тексти, за які комусь буде неспокійно. Не тому, що ми любимо скандал, — а тому, що думка, яка нікого не зачепила, не відбулася.

Ми друкуємо есе, думки, полеміку й переклади. Ми не вимагаємо дипломів і не міряємо «академічність» лінійкою. Вимагаємо трьох речей: українська мова, підпис під текстом — власне ім'я або псевдонім — і чесність. Решта — твоя справа.

Суперечлива думка потребує прикриття, тому в «Схолії» діє право на анонімність: кожен автор може мати до трьох псевдонімів і публікуватися під будь-яким із них або під власним іменем. Читачі бачать лише обраний підпис. Справжнє ім'я знає тільки редакція — щоб писати автору про правки — і ніколи його не розкриває. Просимо лише одного: не видавати себе за іншу реальну людину.

Редакція вичитує граматику, а не погляди. Якщо текст викликає заперечення — ми надрукуємо заперечення поруч. Так працюють поля рукопису: один пише, другий дописує збоку, істина народжується між ними.