Сенека — Луцілію: про галамучення
Фрагмент листа XLIX з коментарем: чому галас заважає думати і до чого тут студентський гуртожиток.
«Otium sine litteris mors est et hominis vivi sepultura.»
— Seneca, Ep. LXXXII
«Пишеш, що тобі заважає гомін: над тобою — лазня, під тобою — пекарня, навколо — вулиця. Не шукай тиші в місці, шукай її в собі. Хто з собою в злагоді, тому й гармидер Риму — колискова».
Так — вільно, але близько до тексту — можна передати думку сорок дев'ятого листа Сенеки до Луцілія. Повний переклад готую для наступного числа; тут — теза, яка зачепила.⁂1
Коментар перекладача: Сенека пише це людині, яка виправдовує свою розсіяність обставинами. Знайомо? «Не можу читати, бо гуртожиток», «не можу писати, бо новини». Стоїк відповідає без жалю: обставини — це ти сам, відкладений на потім.
Але є й другий шар, який Сенека лишає між рядків: тишу треба будувати. Монастирі, бібліотеки, редакції журналів — це спроби збудувати тишу цеглою. Цей журнал — одна з таких спроб. Маленька, студентська, на полях.⁂2
Марко В.
Філософія, 2 курс. Перекладає з латини повільно, але вперто.