До змісту ↓
Схолія
Telegram Вхід

Схолія · Есе № 006 · поле 006а · ⁂

Як перемогти у війні

Дійсно, Україна відповідає на дії Росії та ініціює додатковий спектр цілей самостійно.

Невідомий Схоліаст13 жовтня 202629 хв читання⁂ 5

1. Тотальна війна та відмова від обмежень

Дійсно, Україна відповідає на дії Росії та ініціює додатковий спектр цілей самостійно.

Я цих речей не розумію. Війна за домовленостями, із проведеними кордонами? Як щодо того, щоб вести тотальну війну[1], необмежену в усіх сенсах?

Ми ще дійдемо до того, що коли після війни влаштуємо політичний терор і створимо організації на кшталт ІРА[2] на території РФ, вони вбиватимуть тільки ветеранів, не чіпаючи їхніх родин. Потім ще знімемо тужливий фільм про те, як націоналісти відмовляються підривати авто, як в «Обличчі зі шрамом»[3], бо там родина колишнього чмобіка[4] - ось він на протезах тисне на педалі, везучи їх на дачу, а ми не можемо їх підірвати, бо «вони не винні». Вони винні, бо вони кров від його крові, його погана плоть, яка має бути розпластана скрізь[5].

«У жодному разі не вбивайте дітей ментів, бо раптом цілі родини зрозуміють, що час припинити те, чим вони займаються вже 100 років». У сучасній Росії діти ментів поколіннями йдуть у ментуру. «Не вбивайте дітей ментів разом із батьками, бо це хибний сигнал: ви караєте дорослих за дорослі вчинки, а діти, приречені служити тій самій державі, ні в чому не винні». Якщо у вас такий менталітет - ви ідіоти.

2. Заручники, терор проти еліти та «гуманна війна»

Завжди треба влаштовувати терор і брати в заручники дітей. Чому європейці, американці та українці ідіоти? Вони накладають санкції на чиновників, чиї діти спокійно розкошують на Заході. Якась Мірра Хас[6], яка насмерть збила дівчинку, зараз живе доларовою мільйонеркою в Каліфорнії і їй байдуже. У чому проблема заарештувати її, посадити чи депортувати в Україну й повісити?

У чому проблема збити дерев'яні ешафоти біля спаленої Київської лаври[7], зібрати дітей російських міністрів по країнах Заходу, повісити їх і залишити на вулиці, щоб ворони викльовували їм очі, транслюючи це в прямому ефірі марафону[8]? У чому проблема? Ви просто не хочете виграти війну. Ви волієте крутити дискусії: «Чому ти не задонатив на дрони?» Чому ви не розпилюєте фосфор та іприт над Москвою[9]? Чому ви не підриваєте ізотопи і брудні атомні бомби в каналізаційних системах[10]?

Чому у вас є недоторканні цивільні лінії? Звідки уявлення про гуманну війну? У нас увесь дискурс зводиться до: «Ой, скажи слова “Азова”[11]... ой, не сказав». «Задонать на дрон-гранату, задонать на дрон-гранату»... Тьху.

Звісно хтось скаже, що якщо вони так діятимуть, Європа відмовиться давати гроші! Але Європи не повинно існувати.

3. Криза Євросоюзу та переформатування Європи

Ще один момент: зараз треба довести Європарламент до такої кризи, щоб розвалився Європейський Союз. Так званої «Єдиної Європи» не має бути. Має постати Європейська федерація[12] - повноцінна єдина держава, а не ця міжурядова бюрократична кооперація.

Якщо криза призведе до розвалу Європарламенту, де половина партій до посиніння стоїть за Україну, а інша виступає проти (і цей поділ суто географічний[13]), розвалімо Євросоюз і створімо на його уламках Західну і Східну Європу. Нехай виникне велика міжморська Річ Посполита[14], здатна протистояти Росії.

4. Критика західного гуманізму та становище полонених

Так, і полонених росіян можна не брати. Ви берете окупантів у полон, дотримуєтеся правил воєнного гуманізму. А в цей час росіяни підвішують бійців «Азова» за руки на ланцюги і металевими прутами б'ють по легенях, ламаючи ребра[15]. Вони повертаються скаліченими інвалідами. Ви утримуєте ворогів у пострадянських тюрмах, а вони ваших людей - у справжніх концтаборах, нерідко цілими сім'ями з Донбасу. Про це є розслідування й факти.

Займайтеся гуманізмом скільки завгодно - навіщо вигравати війну, якщо можна програти? Це головна вада геополітики Pax Americana[16] - надлишок безглуздого, викривленого гуманізму, нездатного реально допомогти. США під час ковіду фінансують об'єкти в Сенегалі при злочинному режимі, де дівчаткам під егідою ісламу нівечать статеві органи, як і в Габоні[17]. Адміністрація Байдена вливає кошти платників податків у виробництво масок у такій країні заради підтримки її економіки[18]. Час викинути цей американський гуманізм на смітник і відмовитися від нього. Скидати подібні режими й будувати на їхньому місці нові суспільства з нуля, а за потреби - бомбардуваннями вганяти їх у кам'яний вік[19].

Ось лицемірство гуманізму Євросоюзу: полонені росіяни, які прийшли вбивати й різати голови українцям, мають якісне харчування, належні умови та подарунки від гуманітарних місій[20]. Тим часом антивоєнні російські дисиденти не можуть легалізуватися в Європі і відкрити банківські рахунки через санкції[21]. Проти війни - Євросоюз блокує тобі легалізацію та фінанси. А якщо ти кат і ґвалтівник, який здався в полон через боягузтво - європейський гуманізм надає презервативи, олів'є й сигарети: «Відпочивай, рідний». І ви запевнятимете, що таких не слід щодня виводити й вішати пачками? Ви говорите про гуманізм до цих нелюдів?

Якщо Захід прагне покращити світ, треба скидати диктатури в умовній Нігерії[22] і будувати нові держави «під ключ», докорінно перевиховуючи населення. Але це дорого, на це шкода грошей, тому платники податків фінансують абсурдні напівзаходи. Є лише два шляхи: бути переможцем і воювати заради виживання - або бути лузером.

5. Терор проти кремлівської верхівки як інструмент примусу

Війна завершилася б миттєво, якби Штати, Європа та Україна схопили всіх дітей російської верхівки, включно з онуками й правнуками Путіна. Посадили б у скляну клітку на очах усього світу, і періодично туди заходив би військовий із кастетом і трощив обличчя доньці якогось міністра, вибиваючи зуби під прицілом камер крупним планом. Ви б відразу побачили, як закінчиться війна.

Єдиний дієвий урок більшовизму - політичний терор[23]. Беріть у заручники дітей правлячого класу і готуйтеся публічно страчувати їх, як це робив ІДІЛ[24]. Прямо на камери, публічно. Засуньте в дупу свій тупорилий гуманізм. Вам потрібна перемога чи збереження обличчя?

Нехай діти Набіулліної[25] сидять зі знівеченими обличчями, а вона отримує ці світлини. Нехай губернатори РФ дивляться, як їхнім дітям пилками відтинають кінцівки та розчиняють у кислоті в прямому ефірі[26]. Публікувати це на YouTube без цензури, заборонивши Google будь-яку модерацію під загрозою санкцій регуляторів. Це збиратиме мільярди переглядів: діти чиновників, суддів і генералів МВС у муках із «кривавим орлом»[27].

Ви відразу побачите, як зміняться обличчя російських дипломатів і як охоче вони побіжать домовлятися. Скільки не бомбіть Росію - їм байдуже; єдиний нерв цих людей - їхні власні діти. Вони грабували і відправляли на забій чужих дітей заради добробуту своїх. Захопіть їхніх дітей і почніть калічити.

Прагматичний розрахунок: заручник не втрачає цінності від зменшення фізичної маси. Без пальців він не перестає бути улюбленим сином для матері. Відтяти кисть руки - і мати ще відчайдушніше благатиме про його повернення. Може, варто було б публічно каструвати кількох нащадків російських генералів? Може, Соловйов захотів би подивитися на розправу над своїм сином[28]?

«Ой, та він же з антивоєнною позицією!» Мені плювати на його погляди. Донька путіна гуляє Парижем і розповідає, як зневажає батька[29] - зніміть із неї скальп на камеру й покажіть світові. Байдуже, чи вони проти війни і як ставляться до батьків - батьки їх люблять. Це важіль тиску. Захоплюйте заручників і застосовуйте нещадний терор. Побачите, як система забігає і як швидко захитається золота табакерка над головою того, хто зволікає[30].

Ціна питання зрозуміла? Нагадайте їм, що вони не вища каста, а загнані щури. Зведіть їх із розуму. Їм дозволено стирати ваші міста, тероризувати й вбивати ваших рідних жахом війни, а вам у відповідь зась, бо «діти не відповідають за батьків»[31]?

Якби почали знищувати дітей кремлівської верхівки, навіть не довелося б чіпати багатьох - вони б миттєво згорнули війну й вивели війська. Загинуло б набагато менше і російських мобілізованих, і наших захисників та цивільних. Але ви обираєте гуманізм.

— Вони на це не підуть.

— Звісно, не підуть. Бо хочуть утилізувати ще кілька мільйонів життів з обох боків. Ось справжня ціна вашого гуманізму. Жаліти ката - це не гуманізм, а вияв крайньої тупості.

6. Неминучість ескалації та історичні паралелі

Хтось запитує: «Що завадить завдати ядерного удару по Україні за такого сценарію, якщо інших карт не залишиться?» Коли синові чиновника відрізають руку, а він залишається живим, його можна калічити далі, продовжуючи страждання та життя. Їхніх дітей можна перетворити на обрубки, як у фільмі «Джонні взяв рушницю»[32], і це триватиме довго. А ядерна ескалація все одно відбудеться.

Стримування не працює. Росія вже застосувала балістичний носій ядерного удару «Орєшнік» по українських містах[33] як демонстрацію сили та попередження. Скільки ще можна вдавати сліпих? Ви справді переконані, що Київ у сорокових роках не фонитиме радіацією і війна закінчиться без ядерного удару? Ви сидите й бездіяльно чекаєте. Нас хочуть стерти в геноцидній війні.

Що далі? Боятися перетнути чергові вигадані лінії? Нас просто знищать. Ця війна має геноцидний характер - ми їм не потрібні.

Уявіть собі сорокові роки: нацисти випалюють Східну Європу, заганяють людей у хліви й палять живцем, а радянські інтелектуали сиділи б і розмірковували: «Чи гуманно не стріляти в полоненого ворога?» Навпаки, тоді звучало: «Убий німця!»[34] А за сучасною логікою вони б сумнівалися, чи варто знищувати ворога, який прийшов вирізати весь народ під корінь. І ось боєць ліквідував окупанта, який кинув зброю і підняв руки, а йому дорікають: «Як же так? А як же правила? Може, не треба було? А де ж гуманізм?»

Радянський Союз був жорстоким тоталітарним режимом, але в момент загрози існуванню бився всіма доступними методами без жодних обмежень[35]. Коли на кону виживання, будь-які рамки втрачають сенс. І не треба переконувати, ніби Європа нездатна на рішучі кроки.

Якщо хочете жити в ілюзіях - ваша справа. Навіщо вписуватися за тих, хто заздалегідь прирікає себе на поразку? Переможець здобуде перемогу, а переможений вигадає мільйон виправдань своїй безпорадності.

§ Примітки автора до тексту (35)

[натисніть ↩ щоб повернутися]
  1. 1.
    Тотальна війна — концепція ведення збройного конфлікту, за якої держава повністю мобілізує всі наявні ресурси (людські, економічні, промислові, медійні) та стирає межі між військовими (комбатантами) й цивільним населенням ворожої сторони. Цей підхід асоціюється з військовою теорією німецького генерала Еріха Людендорфа («Тотальна війна», 1935 р.) та промовою міністра пропаганди Третього Райху Йозефа Геббельса (1943 р.). Сучасне міжнародне гуманітарне право (зокрема Додатковий протокол I 1977 р. до Женевських конвенцій) категорично забороняє методи тотальної війни, закріплюючи безумовний імператив захисту цивільного населення та принцип розрізнення військових і невійськових об'єктів.↩ до тексту
  2. 2.
    ІРА (Тимчасова Ірландська республіканська армія, Provisional IRA) — ірландська підпільна республіканська воєнізована організація, яка у 1969–1997 роках вела збройну боротьбу за вихід Північної Ірландії зі складу Сполученого Королівства (період відомий як «Смута» / The Troubles). PIRA активно застосовувала терористичні методи: дистанційне мінування автомобілів, підриви вибухових пристроїв у людяних місцях Великої Британії (лондонські паби, фінансовий квартал Сіті, готель «Гранд» у Брайтоні під час партійної конференції Маргарет Тетчер) та замахи на політиків і військових (наприклад, убивство лорда Луїса Маунтбеттена у 1979 р.).↩ до тексту
  3. 3.
    «Обличчя зі шрамом» (Scarface, 1983) — культовий гангстерський фільм режисера Браяна Де Пальми за сценарієм Олівера Стоуна. У кульмінаційному епізоді наркобарон Тоні Монтана (Аль Пачіно) відмовляється підривати замінований автомобіль болівійського журналіста-викривача в Нью-Йорку, коли бачить, що до машини сіли дружина та двоє маленьких дітей журналіста. Спільник Альберто наполягає на виконанні наказу, після чого Тоні вбиває його пострілом у голову зі словами, що він не вбиває невинних жінок і дітей.↩ до тексту
  4. 4.
    «Чмобік» — зневажливий неологізм, що виник в інтернет-дискурсі восени 2022 року після оголошення Володимиром Путіним так званої «часткової мобілізації» в РФ. Слово утворене поєднанням офіційної абревіатури «частично мобилизованный» та лайливого слова «чмо». Використовується на позначення низькомотивованих, погано екіпірованих та ненавчених російських мобілізованих, яких масово кидали на штурми з високими втратами.↩ до тексту
  5. 5.
    Колективна відповідальність та переслідування сімей — пропозиція здійснювати терор проти родичів комбатантів чи силовиків («кров від його крові») суперечить базовим принципам міжнародного гуманітарного права. Стаття 33 Четвертої Женевської конвенції 1949 року («Про захист цивільного населення під час війни») прямо проголошує: «Жодна особа, що перебуває під захистом, не може бути покарана за правопорушення, якого вона особисто не вчинила. Колективні покарання, так само як і будь-які заходи залякування чи тероризму, забороняються».↩ до тексту
  6. 6.
    «Мірра Хас» — вигаданий випадок або плутанина — у засобах масової інформації, базах кримінальних справ та журналістських розслідуваннях про російських олігархів чи високопосадовців немає жодних відомостей про людину з іменем «Мірра Хас» (або схожим), яка б на смерть збила дитину і безперешкодно виїхала до США мультимільйонеркою. Це твердження є або недостовірною міською легендою, або перекрученим переказом реальних резонансних справ російських «мажорів» (як-от історія Анни Шавенкової — доньки голови виборчкому в Іркутську, яка у 2009 р. збила двох жінок, чи Валерії Башкірової, яка у 2021 р. на переході в Москві збила дітей). Крім того, викрадення цивільних (особливо неповнолітніх) та самосуд на території іншої держави суперечать міжнародному праву і класифікуються як тяжкі кримінальні злочини та акти тероризму.↩ до тексту
  7. 7.
    «Спалена Київська лавра» — фактична невідповідність — Києво-Печерська лавра ніколи не була спалена під час повномасштабного російського вторгнення в Україну. Архітектурний ансамбль Лаври (внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО) залишається цілим та неушкодженим; у заповіднику проводяться богослужіння ПЦУ, релігієзнавчі та музейні заходи. Твердження спікера є відвертою фактичною неправдою або гіперболізованою художньою метафорою знецінення святинь.↩ до тексту
  8. 8.
    Телемарафон («Єдині новини») — спільний інформаційний цілодобовий телемарафон провідних телеканалів України («Суспільне», «1+1», «ICTV», «Рада», «Інтер», «Ми — Україна»), запущений 24 лютого 2022 року на початку повномасштабного вторгнення для узгодженого оперативного інформування населення та протидії ворожій пропаганді.↩ до тексту
  9. 9.
    Застосування білого фосфору та іприту — використання запальної зброї, що містить білий фосфор, у місцях концентрації цивільного населення суворо заборонено Протоколом III до Конвенції про конкретні види звичайної зброї (CCW, 1980 р.). Іприт (гірчичний газ) — це стійка отруйна речовина шкірно-наривної дії першого покоління, застосування, виробництво та накопичення якої беззастережно заборонені Конвенцією про хімічну зброю 1993 року (CWC), ратифікованою понад 190 державами світу (включно з Україною). Будь-яке використання хімічної зброї класифікується як тяжкий воєнний злочин за Римським статутом Міжнародного кримінального суду.↩ до тексту
  10. 10.
    «Брудна бомба» та ізотопи — радіологічна зброя (поєднання традиційної вибухівки з радіоактивними ізотопами типу цезію-137 чи кобальту-60), спрямована на радіоактивне зараження цивільної інфраструктури (зокрема водогонів і каналізації). Підрив такої зброї у населених пунктах є прямим актом радіологічного тероризму. Реалізація подібних сценаріїв призвела б до негайного розриву всіх союзницьких відносин із західними державами, запровадження міжнародних санкцій та втрати міжнародної суб'єктності.↩ до тексту
  11. 11.
    «Слова Азова» — відсилка до численних дискусій в українському інформаційному та медійному просторі навколо підтримки бійців бригади спеціального призначення НГУ «Азов» (зокрема полонених оборонців Маріуполя та заводу «Азовсталь»). Медійний рух Free Azov регулярно порушував питання недостатньої активності частини лідерів думок, музикантів чи блогерів, які уникали згадок підрозділу на публічних виступах (інколи через побоювання тіньових банів у соцмережах компанії Meta, яка раніше класифікувала «Азов» як підрозділ із «радикальним минулим», доки не зняла ці обмеження на початку 2023 року).↩ до тексту
  12. 12.
    Європейська федерація — політична доктрина європейського федералізму, спрямована на перетворення Європейського Союзу з конфедеративного об'єднання суверенних країн на єдину федеративну державу («Сполучені Штати Європи») зі спільним урядом, армією, фінансовою системою та конституцією. Парадокс риторики спікера полягає в одночасному заклику розвалити Євросоюз через кризу і водночас побудувати набагато монолітнішу та жорсткішу Європейську федерацію.↩ до тексту
  13. 13.
    Поділ сил у Європарламенті — фактична неточність — розкол у Європейському парламенті навколо підтримки України не має характеру географічного поділу на «Захід» і «Схід». Стійку більшість у Європарламенті традиційно формують проєвропейські центристські політсили (Європейська народна партія, Соціал-демократи, ліберальна фракція Renew Europe та «Зелені»), які послідовно підтримують санкції проти Росії та військову допомогу Україні і представляють як західноєвропейські, так і східноєвропейські країни. Натомість опозиційні до допомоги Україні сили — це ультраправі популісти (фракція «Патріоти за Європу», «Європа суверенних націй») та ультраліві; серед них є партії як із Західної Європи (Франція — «Національне об'єднання», Австрія — АПС, Німеччина — «АдН» та «Союз Сари Вагенкнехт»), так і з Центрально-Східної (Угорщина — «Фідес», Словаччина — «Смер»). Таким чином, цей поділ є суто ідеологічним, а не географічним.↩ до тексту
  14. 14.
    Міжморська Річ Посполита (Intermarium / Міжмор'я) — геополітичний концепт конфедеративного союзу держав Центрально-Східної Європи (у просторі між Балтійським, Чорним та Адріатичним морями). Його найвідомішим ініціатором у міжвоєнний період був польський державний діяч маршал Юзеф Пілсудський, який прагнув об'єднати народи колишньої багатонаціональної Речі Посполитої (Польщу, Литву, Білорусь, Україну) для колективної оборони від експансії Москви та Берліна. Сьогодні елементи цієї концепції втілені у форматі співпраці «Люблінський трикутник» (Україна — Польща — Литва) та інфраструктурній «Ініціативі трьох морів».↩ до тексту
  15. 15.
    Катування військовополонених полку «Азов» — свідчення про нелюдські тортури бійців «Азова» та інших українських військовополонених і цивільних заручників у російському полоні підтверджені офіційними звітами Моніторингової місії ООН з прав людини (HRMMU) та Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні. Задокументовано систематичні побиття металевими трубами й арматурою, катування електричним струмом (так званий «дзвінок Путіну»), підвішування за руки, навмисне доведення до крайнього ступеня дистрофії голодом, відмову у базовій медичній допомозі та позасудові вбивства (зокрема теракт у виправній колонії № 120 в смт Оленівка 29 липня 2022 р., де загинуло понад 50 захисників).↩ до тексту
  16. 16.
    Pax Americana («Американський мир») — термін, утворений за зразком Pax Romana, що описує період глобального лідерства США після 1945 року (а особливо після падіння СРСР у 1991 р.). Ця геополітична архітектура спирається на ліберально-демократичний світопорядок, заснований на міжнародному праві, свободі торгівлі, союзах колективної безпеки (НАТО) та багатосторонніх інституціях (ООН, МВФ, Світовий банк).↩ до тексту
  17. 17.
    Сенегал, Габон та жіноче обрізання — комплекс фактичних викривлень: 1\. Політичний устрій: Сенегал вважається однією з найбільш стабільних та зразкових демократій Західної Африки; з часу проголошення незалежності в 1960 році там не відбулося жодного державного перевороту, а передача влади завжди здійснюється шляхом регулярних конкурентних виборів. Називати сенегальську владу «злочинним режимом» цілком некоректно. Натомість у Габоні дійсно десятиліттями правила авторитарна родина Бонго, проте в серпні 2023 року її режим було повалено внаслідок військового перевороту. 2\. Жіноче обрізання (FGM): Калічення жіночих геніталій — це архаїчний патріархальний племінний ритуал окремих етнічних груп, який не має жодного стосунку до ісламських релігійних догматів (його практикують представники різних віросповідань, а провідні мусульманські теологи публічно засуджують цю практику як гріх і каліцтво). У Сенегалі з 1999 року жіноче обрізання офіційно визнано тяжким кримінальним злочином із покаранням до 5 років позбавлення волі (держава веде послідовну боротьбу з його залишками). У Габоні FGM взагалі не властиве корінному населенню і майже відсутнє в країні.↩ до тексту
  18. 18.
    Фінансування медичних потужностей США під час пандемії — під час кризи COVID-19 уряд США через Агентство з міжнародного розвитку (USAID) та Фінансову корпорацію розвитку (DFC) спрямовував значні інвестиції на посилення системи глобальної біобезпеки в країнах Африки. Зокрема, у Сенегалі США підтримали розширення потужностей всесвітньо відомого Інституту Пастера в Дакарі (Institut Pasteur de Dakar) для виробництва діагностичних тестів, захисних масок та вакцин. Метою було подолання дефіциту засобів захисту та запобігання поширенню небезпечних мутацій вірусів на глобальному рівні.↩ до тексту
  19. 19.
    «Вганяти бомбардуваннями в кам'яний вік» — алюзія на скандальну заяву генерала ВПС США Кертіса Лемея (Curtis LeMay), архітектора стратегічних бомбардувань часів Другої світової війни. У 1965 році під час війни у В'єтнамі Лемей писав у своїх мемуарах («Mission with LeMay»): «Мій рецепт вирішення проблеми такий: прямо сказати їм \[владі Північного В'єтнаму\], що вони мають припинити агресію, інакше ми вбомбимо їх назад у кам'яний вік» ("bomb them back into the Stone Age").↩ до тексту
  20. 20.
    Умови тримання російських полонених та норми гуманізму — Україна як правова держава суворо виконує норми Третьої Женевської конвенції 1949 року щодо поводження з військовополоненими. Для утримання полонених створені спеціальні табори (зокрема «Захід 1», «Захід 2»), відкриті для постійного моніторингу Міжнародного комітету Червоного Хреста та іноземної преси. Російські полонені мають триразове харчування, медичну допомогу, доступ до зв'язку з рідними та нормований робочий день. Зразкові умови утримання слугують для України запорукою збереження міжнародної фінансової й військової підтримки союзників та забезпечують поповнення обмінного фонду заради повернення полонених воїнів ЗСУ. Згадка про «олів'є і презервативи» є саркастичним перебільшенням на тлі окремих журналістських репортажів про побут у таборах.↩ до тексту
  21. 21.
    Банківські та імміграційні обмеження для росіян у Європі — після повномасштабного вторгнення 2022 року Європейський Союз скасував спрощений візовий режим із РФ, а низка держав (Польща, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Чехія) повністю припинили видачу туристичних віз росіянам і заборонили їм в'їзд. Паралельно через санкції фінансові установи ЄС запровадили вкрай суворий комплаєнс щодо власників російських паспортів, масово блокуючи відкриття банківських рахунків, перекази або вимагаючи наявності посвідки на постійне проживання в ЄС, що суттєво ускладнило життя і російським антивоєнним емігрантам та правозахисникам.↩ до тексту
  22. 22.
    Політичний устрій Нігерії — Федеративна Республіка Нігерія з 1999 року є виборною республікою («Четверта республіка») з багатопартійною системою та регулярною передачею влади за результатами загальних виборів. Хоча країна стикається з масштабною корупцією, бідністю та загрозою радикальних угруповань («Боко Харам»), вона не є класичною диктатурою. Спікер використовує термін «умовна Нігерія» радше як збірний пейоративний штамп для позначення авторитарних або проблемних держав глобального Півдня.↩ до тексту
  23. 23.
    Політичний терор і практика заручництва більшовиків — більшовицький уряд офіційно запровадив політику «Червоного терору» постановою Ради народних комісарів РСФРР від 5 вересня 1918 року. Декрет та інструкції надзвичайних комісій (ВЧК) прямо передбачали взяття в заручники представників заможних верств, дворян, інтелігенції, царських офіцерів та членів їхніх родин із подальшими розстрілами за будь-який опір новій владі. Найвідомішим актом цього терору стало вбивство сім'ї колишнього російського імператора Миколи II в Єкатеринбурзі в липні 1918 року разом із дружиною та п'ятьма дітьми.↩ до тексту
  24. 24.
    Публічні страти ІДІЛ — терористичне угруповання «Ісламська держава» (ІДІЛ) у 2014–2017 роках систематично здійснювало показові жорстокі публічні страти іноземних заручників (журналістів, працівників гуманітарних місій), знімаючи їх на професійні багатокамерні знімальні комплекси та публікуючи в мережі для інформаційного шантажу та нагнітання світового страху.↩ до тексту
  25. 25.
    «Діти Набіулліної» — фактична неточність — голова Центрального банку РФ Ельвіра Набіулліна має лише одного сина — Василя Ярославовича Кузьмінова (народився у 1988 р., економіст і викладач). Вживання множини («діти Набіулліної») свідчить про фактологічну необізнаність або риторичну недбалість спікера.↩ до тексту
  26. 26.
    Розчинення тіл у кислоті — варварський спосіб знищення тіл убитих, що асоціюється з латиноамериканськими наркокартелями (зокрема «кухарем» картелю Тіхуани Сантьяго Месою Лопесом, який розчиняв трупи в їдкому натрію). Широкого міжнародного резонансу ця тема набула після жорстокого вбивства саудівського журналіста Джамаля Хашоґджі в консульстві Саудівської Аравії в Стамбулі у 2018 році, де його тіло розчленували кістковою пилкою та розчинили в кислоті.↩ до тексту
  27. 27.
    «Кривавий орел» (давньосканд. \blóðörn\)* — напівлегендарний жорстокий метод страти, приписуваний епосі вікінгів і згадуваний у скандинавських сагах («Сага про оркнейців», «Пасмо про синів Рагнара»). За описами, жертві розсікали ребра вздовж хребта, вивертали їх назовні на зразок пташиних крил і витягували легені. Сучасні дослідники та історики ведуть дискусії, чи існував такий обряд на практиці, чи був пізнішою літературною фантазією християнських авторів XII–XIII століть, які буквально інтерпретували поетичні метафори скальдів.↩ до тексту
  28. 28.
    Син Володимира Соловйова — мається на увазі 21-річний син російського топ-пропагандиста Володимира Соловйова, Данило Соловйов. У лютому 2023 року в інтернеті набули вірусного розголосу фотосесії Данила з модельного агентства в Лондоні (з довгим фарбованим волоссям, подовженими нігтями та макіяжем). Це спровокувало грандіозний скандал і звинувачення пропагандиста в лицемірстві, оскільки сам Володимир Соловйов щодня вимагає в ефірі тотальної мобілізації російської молоді та веде агресивну гомофобну риторику проти «загниваючого Заходу».↩ до тексту
  29. 29.
    «Донька Путіна в Парижі» — вигадка та плутанина персоналій — жодна з доньок Володимира Путіна ніколи не жила відкрито в Парижі і не робила антивоєнних заяв. Старша донька Марія Воронцова (Фаассен) мешкає в Москві, є кандидатом медичних наук, ендокринологом і курує державні біомедичні програми; молодша донька Катерина Тихонова керує фондом «Іннопрактика» при МДУ; ймовірна позашлюбна донька Єлизавета Кривоногих (Луїза Розова) після 2022 року закрила акаунти і припинила публічну активність. Спікер, найімовірніше, переплутав їх із донькою прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова — Єлизаветою Пєсковою (яка роками мешкала у Франції та в перші дні вторгнення виставила в Instagram гасло «Нет войне!», але швидко його видалила і повернулася до Москви), або з онукою Бориса Єльцина Марією Юмашевою, яка брала участь в антивоєнних демонстраціях у Лондоні.↩ до тексту
  30. 30.
    «Золота табакерка» — крилатий евфемізм і стійка алегорія верхівкового палацового перевороту в Росії. У ніч проти 12 (24) березня 1801 року в Михайлівському замку в Санкт-Петербурзі група дворянських змовників убила імператора Павла I. За поширеною історичною версією, один із лідерів змови граф Микола Зубов оглушив імператора важким ударом масивної золотої табакерки в скроню, після чого Павла задушили офіцерським шарфом. Відтоді «удар табакеркою» символізує неминучу загибель авторитарного правителя від рук власного найближчого оточення.↩ до тексту
  31. 31.
    «Діти не відповідають за батьків» — відомий радянський лозунг Йосипа Сталіна, проголошений 1 грудня 1935 року («Сын за отца не отвечает»). Попри цю демагогію, режим Сталіна запровадив статус «членів сімей зрадників батьківщини» (ЧСИР) і масово репресував дружин та дітей засуджених, відправляючи їх до таборів ГУЛАГу чи спецпритулків. Водночас у сучасному міжнародному кримінальному праві принцип індивідуальної вини є непорушним: кримінальну відповідальність несе лише та особа, яка безпосередньо скоїла злочин; покарання родичів суворо заборонено.↩ до тексту
  32. 32.
    «Джонні взяв рушницю» (Johnny Got His Gun, 1971) — американський антивоєнний драматичний фільм режисера і сценариста Далтона Трамбо за його власним романом 1939 року. Головний герой — молодий американський солдат Джо Бонгем під час Першої світової війни зазнає жахливого поранення вибухом снаряда: він втрачає всі чотири кінцівки, очі, вуха, ніс, рот і щелепу. Залишаючись при повній свідомості та чутливості шкіри в палаті шпиталю, безпорадний герой переживає страшні моральні муки і вчиться спілкуватися ударами потилиці азбукою Морзе, благаючи лікарів про евтаназію. Фільм є світовим символом жорстокості та безглуздості війни; кадри з нього використано у культовому кліпі гурту Metallica на пісню «One».↩ до тексту
  33. 33.
    Ракетний удар балістичною ракетою «Орєшнік» — 21 листопада 2024 року Збройні сили РФ завдали демонстративного ракетного удару по території заводу «Південмаш» у Дніпрі балістичною ракетою середньої дальності (БРСД), яку Володимир Путін назвав комплексом «Орєшнік» (за висновками ГУР МО України — модифікація дослідної ракети РС-26 «Рубєж» із бойовою частиною з 6 суббоєприпасами роздільного наведення). Хоча ракета застосовувалася з макетами (інертними бойовими блоками), вона належить до класу стратегічних ракет, призначених для доставки ядерної зброї. Цей удар став неприкритим актом ядерного шантажу у відповідь на дозвіл західних партнерів наносити удари далекобійними ракетами ATACMS і Storm Shadow по військових цілях на території РФ.↩ до тексту
  34. 34.
    «Убий німця!» — одне з найвідоміших гасел радянської військової пропаганди періоду 1942–1944 років, породжене статтею публіциста Іллі Еренбурга «Убей!» (газета «Красная звезда» від 24 липня 1942 р.) та віршем поета Костянтина Симонова «Убей его!». Воно було спрямоване на граничну дегуманізацію ворога на тлі катастрофічного прориву вермахту до Волги і Кавказу («Якщо ти не вб'єш німця, він уб'є тебе... Убий німця!»). Навесні 1945 року, коли Червона армія увійшла на територію Німеччини, радянська партійна пропаганда офіційно дистанціювалася від цього гасла (стаття Г. Александрова «Товариш Еренбург спрощує» в газеті «Правда»), щоб зупинити хвилю неконтрольованого насильства проти німецького цивільного населення.↩ до тексту
  35. 35.
    Відмова СРСР від конвенційного гуманізму у Другій світовій війні — Радянський Союз відмовився приєднатися до Женевської конвенції 1929 року щодо поводження з військовополоненими. Цим цинічно скористався нацистський режим, заявивши про незастосовність міжнародних правил до радянських солдатів, що призвело до цілеспрямованого замордування голодом і холодом у німецькому полоні понад 3,3 мільйона бійців Червоної армії. З іншого боку, сам сталінський режим вважав усіх радянських полонених зрадниками («У нас немає військовополонених, є зрадники»), караючи вцілілих фільтраційними таборами після звільнення, а також застосовував жорстоку систему примусової праці в таборах ГУПВІ для німецьких полонених.↩ до тексту

Текст вартий ширшого читацького кола?

A5-зошит для друку та зшивання

СХОЛІЯ · MARGIN · ⁂ ·Σχ

¶ кінець тексту № 006 · засвідчено редакцією

Схоліон киває: поле відповіло

центр мовчить → поля відповіли

§ автор

Невідомий Схоліаст

Автор «Схолії».