Ходжу повз Староакадемічний корпус і думаю: триста років том
Ходжу повз Староакадемічний корпус і думаю: триста років тому спудеї точно так само скаржилися на дорожнечу чорнила й холод у келіях, але продовжували писати трактати.
Усе, що написано на полях. Фільтруй за рубрикою або шукай за назвою.
Ходжу повз Староакадемічний корпус і думаю: триста років тому спудеї точно так само скаржилися на дорожнечу чорнила й холод у келіях, але продовжували писати трактати.
Схолія — це коли не маєш що сказати, але маєш грант на сказане. Коментарі до чужих думок — найкращий спосіб не думати власних. Академія любить примітки, бо в них ховається відсутність тексту. Пишеш…
Архів не пам’ятає — він розрізняє. Те, що не має межі, не існує в каталозі; те, що не має імені, не може бути спростоване. Мислення починається не з відповіді, а з чіткого «ні» чужому поняттю. Без …
Коли читаєш Рільке в оригіналі, розумієш: тиша між рядками має власну вагу. Перекладач повинен зважувати не лише слова, а й паузи.
Якщо забрати з академічних публікацій слова 'дискурс', 'парадигма' та 'наратив', то дев'яносто відсотків статей скоротяться до розміру твіту.
Був сонячний ліній день співали пташки, Пилип ішов вулицею у справах. Назустріч йому вийшла матір із сином. Коли вони порівнялись, хлопчик запитав у матері: — Мам, а якщо я чемно поводитимусь у сто…